Сканування та створення Djvu-книг. Частина перша: сканування
Скільки не перерив інтернету, жодної універсальної методики сканування і обробки отриманих сканів не знайшлося ніде. Тому буду пробувати висвітлити загальні кроки для отримання електронної книги.
Для цього нам потрібно:
-фотоапарат (сканер);
програми:
-Irfan View (якщо все-таки обрали сканер);
-BookRestorer;
-ScanCromsator;
-DjVU Solo (Document Express Editor).
Перший етап – сканування:
Тут
є два принципово різні види – сканування сканером і фотоапаратом. Як на мене,
другий є більш прийнятливим і в багатьох відношеннях виносить сканер. Всі
проекти по оцифруванню літератури проводять саме за його допомогою. В домашніх
умовах це має певні складнощі, однак якщо їх подолати, можна досягнути значного
вихлопу на фініші.
Для цього потрібно:
-фотоапарат (не важливо
який, головне, щоб не плівковий);
-скло (від вікна, із поличок в меблях і т.д. за
розміром такими, щоб книга могла розворотом поміститися на ньому);
-штатив (можуть бути як
маленькі, так і великі – головне, щоб була невелика робоча висота, або хоча б
можливість її максимально зменшити);Ось деякі з них для кращого орієнтування: , або
-настольні лампи (1,
бажано 2);
-противага (будь-що важке).
Береться скло, ставиться
його на край стола (будь-якої поверхні), на частину скла, що є на столі ставимо
противагу – я наприклад ставлю важкі книги. На звисаючу частину скла кладемо
розворотом книгу, яку скануємо. Знизу під склом на підлогу розміщуємо штатив
разом із фотоапаратом. Назагал це виглядає десь так:
В інтернеті можна знайти ще таку схему:
От по ній і варта орієнтуватися. Як ви бачите, тут важливий самий принцип, а не точність виконання схеми.
Далі важливо зручно “відкалібрувати” положення фотоапарата та книги, щоб у об’єктив фотика розворот попадав
повністю, і при наступному перегортуванні не потрібно було заново налаштовувати
фотоапарат. Найкраще зіставити краї книги і скла, щоб легко було орієнтуватися
як ставити книгу надалі. Уже по відношенню до цього положення книги розміщуємо
фотоапарат на штативі.
Настройки фотоапарата:
1)якщо це проста
мильниця, то ставимо авто режим і
виключаємо спалах.
2)якщо це дзеркальний, або
такий, який має manual-режим, то ставимо наступне:
-діафрагма від 2.8 до 5.6
-витримка бажана в
діапазоні від 1/30 і менше. Великі не бажані, крайня межа,
при якій якість залишається доброю – 1/13.
-якщо є можливість –
ставиться ручний фокус, вибирається найбільш можливе число зон фокусування і
також при нагоді – фіксується його.
-спалах звичайно
відключений.
За таких параметрів якість
найкраща.
Обов’язково
потрібно освітити поверхню розвороту. Можна починати роботу.
Тепер щодо недоліків і
переваг обох методів. Варто віддати належне – сканування дає дещо краще якість.
Однак це неймовірно довгий і малопродуктивний процес. Далеко не всі книжки
можна сканувати розворотами, а сканування кольорових триває просто вічність. До
цифр – за годину я сканував 80 сторінок (розворотом йшло 160) за годину.
Фотоапарат дає цінну можливість сканувати розворотом не залежно від розміру
книги, за годину в мене виходив показник у 600 сторінок (в середньому 100 / 10 хвилин), тобто для середньостатистичної книги
фотоапарат у 7,5 разів сканує швидше. Якість після повної обробки фотосканів не
сильно відрізняється від сканерських сканів. Тому зараз ми бачимо, чому
провідні бібліотеки використовують фотоапарати.
Примітка: важливо накидати
чим побільше вагу на противагу – це знерухомлює саме скло і таким чином
зменшується вірогідність його зрушити, а відтак – розкалібрувати фотоапарат.
Тому ставте томи поважче і побільше.